Високо в небі парить орел. Землю оглядає. Поживи шукає. Аж раптом бачить, трохи нижче його, лелека кудись поспішає.
« І куди це направляється той жабоїд?» - подумав орел. Та й обзивається до його:
- А куди це ти, земляче, намилився?
Лелека підняв догори голову, аж то орел до нього звертається.
«І чого тому мишоїду від мене треба? - подумав лелека, бо колись від свого діда чув, що в давнину орли мишей їли, а тепер ось загордилися, харчі поміняли». - Проте відповідає:
- Та ось лечу дітям їжу шукати! Що Бог пошле!
- А-а! Знову будеш ходити по-коліна в болоті! - насміхається з нього орел. – Нам така їжа не підходить. Ми зайчатиною, курятиною полюбляємо поласувати.
Та тільки орел встиг вимовити ці слова, як у скелю врізався та й покотився згори додолу. Опускається лелека до нього. Дивиться… А той лежить у невеличкому потічку під горою ні живий ні мертвий, весь в болоті, крило пошкоджене… Одним словом геть не схожий на того бравого орла, що тільки що попід хмарами літав і вихвалявся.
Витягнув його лелека на сухе. Доглядати почав. Кілька днів пролежав безпомічний орел. Увесь цей час лелека опікувався ним, носив йому воду й їжу. Правда від жаб орел категорично відмовився, проте вимушений був задовольнятись хоча би мишами. А коли крило у орла зажило і той зібрався відлітати мовить до нього лелека:
- Ну що, друже? Ось і ти в болоті побував. Тож наперед не зарікайся. Не гордуй тими, що нижче літають і все життя по коліна в болоті ходять. Бо й з тобою все може трапитись.
- Пробач, брате! Дякую тобі! - зніяковівши, обзивається на ту мову орел. - Я був не правий! Кожному Господь посилає його місце під небом. Кому вище, кому нижче. Та це не за наші заслуги і не для того, щоб ми задирали дзьоба, насміхалися з слабших, а щоб приходили їм на поміч і захищали.
- Я бачу, щоб зрозуміти цю істину, тобі потрібно було упасти, зламати крило, та й поголодувати трохи.
Орлу нічого було сказати на ті слова. Тож він, ще раз подякувавши, попрощався і полетів далі під хмари. Проте з того дня завжди пам’ятав, що кожен може упасти. Тож більше орел не гребував тими, що літають нижче його та живуть у гірших умовах.
30.03.09.
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 5998 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : Дневник по книге пророка Исайи - Николай Погребняк Сия книга не является ни теологическим исследованием, ни сборником проповедей – это дневник. Пророк Исайя отчаянно пытался передать свое ощущение постоянной близости Творца другим. Он хотел поделиться своей верой, наполнить ею сердца своих собратьев, чтобы они могли посмотреть на происходящее его глазами и увидеть духовные причины грядущего Ассирийского порабощения.
